Шортинг: що це таке?

Шортинг (короткий продаж) — це складна торгова стратегія, яка дозволяє інвесторам отримувати прибуток від падіння цін на акції. На відміну від звичайної стратегії «купи дешево – продай дорого», шортинг передбачає «продай дорого – купи дешево». Хоча ця стратегія може приносити значні прибутки, вона пов'язана з високими ризиками, включаючи можливість необмежених збитків, що робить її придатною переважно для досвідчених трейдерів.

Компанії часто не схвалюють шортинг через його здатність знижувати ціни на акції, але він є необхідним для арбітражерів та маркет-мейкерів для підтримки ринкової ефективності. Регулятори США запровадили правила для контролю за шортингом, включаючи вимоги до розкриття інформації, обмеження та заборону на "голий" шортинг.

Що таке шортинг?

Шортинг передбачає запозичення акцій, їх продаж на відкритому ринку та подальший викуп за нижчою ціною для повернення кредитору. Різниця між ціною продажу та ціною викупу (за вирахуванням комісій та відсотків) становить прибуток трейдера. Однак, якщо ціна акцій зростає замість падіння, трейдер несе збитки, які теоретично можуть бути необмеженими, оскільки немає межі для зростання ціни акцій.

Приклад:

• Позика 20 акцій за ціною $50 кожна (загалом: $1,000).
• Ціна акцій падає до $20, і їх викуп здійснюється за $400.
• Після вирахування комісії в $50 прибуток становить $550 (55%).
• А якщо акції зростають до $80 кожна, викуп коштуватиме $1,600. З урахуванням комісії $50 загальний збиток становитиме $650 (-65%).

Як працює шортинг?

1. Запозичення та продаж:

Інвестори запозичують акції у брокера та продають їх на ринку, очікуючи зниження ціни.

2. Викуп та повернення:

Акції викуповуються за нижчою ціною, а різниця (за вирахуванням комісій) складає прибуток інвестора. Якщо ціна зростає, збитки можуть бути значними.

3. Поточні витрати:

Шорт-продавці сплачують комісії за позики та фінансування, які зростають із часом утримання позиції.

4. Моніторинг позицій:

Трейдери активно відстежують динаміку акцій, процентні ставки та ринкові умови, щоб уникнути значних збитків.

5. Закриття позиції:

Покупка акцій за поточною ринковою ціною та повернення їх кредитору завершує угоду.

Хто займається шортингом?

Ринкові посередники:

• Маркет-мейкери: забезпечують ліквідність, постійно виставляючи заявки на купівлю/продаж, часто утримуючи короткі позиції.
• Статистичні арбітражери: використовують короткострокові стратегії для отримання прибутку від різниці в цінах між схожими акціями.
• Арбітраж на ETF та ф'ючерсах: контролюють відповідність цін ETF їхнім базовим активам.
• Маркет-мейкери опціонів: динамічно хеджують позиції, що може вимагати шорт-продажу.

Ці учасники зазвичай утримують невеликі, взаємно компенсуючі позиції та зосереджені на підтримці ліквідності, а не на створенні великих шортів.

Хедж-фонди:

• Хедж-фонди шортять акції, які вважають переоціненими, часто використовуючи кредитне плече.
• Більшість хедж-фондів залишаються чисто «лонг», і шортові позиції зазвичай становлять менший відсоток їхніх портфелів.
• Спеціалізовані фонди, що займаються виключно шортингом, становлять менше 1,3% позицій хедж-фондів.

Дані про шортинг

Короткі позиції:

• Середній розмір коротких позицій у різних секторах становить близько 5% або менше від загальної кількості акцій в обігу.
• Шорт-інтерес зазвичай вищий у споживчому та медичному секторах.

Шорт-угоди:

• Шортові угоди складають 40-50% щоденного торгового обсягу, що свідчить про значну арбітражну активність.
• Більшість шорт-угод закриваються протягом хвилин, годин або днів, а не утримуються довгостроково.

Невиконані поставки:

• Невиконання угод трапляється рідко: понад 96% акцій мають менше 10 000 незакритих позицій у будь-який день.
• Сукупні невиконані поставки становлять менше 0,01% загальної ринкової капіталізації.

Правила та регулювання

Основні правила:

• Regulation SHO: забороняє «голий» шортинг та вимагає "знаходити" акції перед продажем.
• Правила обов'язкового викупу: брокери зобов’язані закрити невиконані шорт-угоди протягом одного дня, інакше вони підлягають санкціям.
• Списки порушень: акції з постійними невиконаними поставками вимагають попереднього резервування перед шортингом.

Обмеження:

• Якщо акція падає на 10% за день, спрацьовує "модифіковане правило підвищення ціни", яке обмежує можливість шорт-продавців встановлювати нові мінімальні ціни.

Переваги шортингу

• Прибуток у ведмежих ринках: дає змогу заробляти на падінні цін.
• Ринкова ефективність: виявляє переоцінені компанії та коригує завищені ціни.
• Хеджування ризиків: допомагає балансувати ризики довгих позицій.
• Низький стартовий капітал: маржинальна торгівля дозволяє збільшити потенційний прибуток.

Ризики шортингу

• Необмежені збитки: якщо ціна акцій зростає, збитки можуть бути безмежними.
• Шорт-сквіз: різке зростання акцій змушує трейдерів викуповувати позиції, що ще більше підвищує ціну.
• Обмеження запозичення: в умовах високої волатильності знайти акції для шортингу може бути складно.
• Витрати: комісії, відсотки за маржинальними позиками та виплати дивідендів зменшують прибутковість.
• Маржинальні вимоги: якщо баланс рахунку падає нижче необхідного рівня (30-35%), брокер може примусово закрити позицію.

Міфи та реальність

• Міф: Шортинг призводить до падіння ринку.

  • Реальність: Дані показують, що короткі позиції залишаються стабільними навіть під час розпродажів.

• Міф: Шортинг дестабілізує ринок.

  • Реальність: Дослідження свідчать, що він покращує ефективність та точність оцінки ринку.

Історичний приклад: GameStop (2021)

Інвестори з Reddit (WallStreetBets) спровокували шорт-сквіз GameStop, піднявши його ціну з <$20 до >$400, що спричинило величезні збитки для хедж-фондів.

Висновок

Шортинг – важлива, хоча й суперечлива частина фінансових ринків. Він підвищує ліквідність, звужує спреди та покращує цінові оцінки. Незважаючи на ризики, дані свідчать, що він сприяє ефективності та стабільності ринку.