Фондовий індекс: що це таке та навіщо намагатися перевершити його дохідність?

Певно кожна людина, котра хоча б раз замислювалася про інвестування чула коротку та однозначну пораду, що потрібно інвестувати в індекси. На п'єдесталі популярності в цьому питанні є добре відомий S&P500 - в певній мірі золотий стандарт та чи не перша асоціація з фондовим ринком США. Тож пропонуємо розглянути що таке фондовий індекс, його роль та значення, і все ж таки - навіщо його обганяти.  
 

Що власне таке - фондовий індекс?

Фондовий індекс - це числове значення, яке відображає зміни у середньому рівні цін акцій у складі певної групи підприємств на фондовій біржі. Фондовий індекс може складатися зі значень акцій певного сектора економіки, конкретного регіону чи країни, або ж усього світового фондового ринку. Фондовий індекс це чудовий інструмент аналітики, котрий дозволяє оцінити зміни ринкової ситуації та помітити певні кореляції активів. Найбільш відомі фондові індекси - Dow Jones Industrial Average, NASDAQ Composite та S&P 500. 

Більшість досвідчених трейдерів та інвесторів сприймають фондові індекси як цінні інструменти для аналітики чи власне для безпосередніх інвестицій в них, проте варто нагадати що існує різниця між індексом, торгівлею ETF та ф'ючерсними контрактами на індекс. Різниця досить суттєва, враховуючи принципову відмінність в торгівлі акціями та ф'ючерсними контрактами - саме перший варіант надає більш гнучкі умови та має нижчий потенціал ризику. 

Як та ким створюються індекси 

Як відомо, першим фондовим індексом є Dow Jones Industrial Average (DJIA), котрий був створений в 1896 році в США компанією Dow Jones & Company. Першочергово, перелік включав у себе акції 12 великих компаній промислового сектору. 

В сучасному світі фондові індекси створюються фінансовими організаціям та компаніями, спеціалізація котрих - інвестиції. Проте не існує конкретних вказівок та правил, як саме має створюватися індекс та які саме акції мають бути в переліку. Тобто можна сказати, що формування індексу лишається відповідальністю самої організації, що його створює і велике значення має саме авторитет “творця”.

Звісно ж процес створення індексів ні в якому разі не можна назвати хаотичним та непослідовним, оскільки існують декілька основних підходів в формуванні та калькуляції індексів. Зупинимося детальніше саме на калькуляції. Найпоширенішими є три підходи калькуляції: метод капіталізації, метод цінової ваги та рівноважний метод. Кожна з методик різна і якщо ви плануєте використовувати індекси як аналітичні інструменти, потрібно обов’язково розрізняти принципові відмінності в їх формуванні. Отже:

1. Методика капіталізації передбачає розрахунок індексу на основі капіталізації компанії, тобто більша капіталізація дорівнює більшому внеску в індекс. Найвідомішим прикладом індексу створеного за цим методом калькуляції є S&P500, котрий ми ще не раз згадаємо в рамках цієї статті. Візьмемо до прикладу 2 компанії, що входять в індекс: Apple Inc. (AAPL) та Johnson & Johnson (JNJ) з капіталізацією (на момент написання цієї статті) 2,54 трильйонів та 433 мільярдів доларів США відповідно. Згідно цією методикою співвідношення ваги двох компаній в індексі відрізняється майже в 6 разів. 
2. Методика цінової ваги - метод що використовується для розрахунку індексу на основі ціни акції. Логіка розрахунку досить проста: вища ціна акції -  більше значення вона має в індексі. Таким чином розраховується Dow Jones Industrial Average. 
3. Рівноважна методика: Головна особливість цього методу полягає в тому, що кожна складова має абсолютно однаковие зачення, незалежно від капіталізації чи ціни акції. Один з найвідоміших прикладів такого індексу є S&P 500 Equal Weight Index. Фактично це той самий, вже добре нам відомий S&P 500, але розрахований рівноважно, незалежно від розміру компанії. Таким чином, цей індекс надає більш рівний розподіл між компаніями та меншу залежність від декількох найбільших компаній, що визначають основний напрямок руху індексу.

Є багато дискусій стосовно переваг та недоліків кожного з розрахунків, але основне що варто пам’ятати - саме різноманіття дає можливість вибору інструменту під власні потреби.

Індекси як інструменти інвестицій 

Безсумнівно, окрім аналітичної цінності, індекси часто використовуються як орієнтири в контексті інвестицій. На це є кілька вагомих причин:

• Індекс - може бути основою для диверсифікованої інвестиційної стратегії. Саме диверсифікація дає можливість збалансувати потенційну дохідність та ризики інвестицій, тобто, якщо падає вартість однієї акції, потенційний ріст вартості іншої може компенсувати збиток. 
• Індекси часто мають стабільний та довгостроковий ріст, що робить їх привабливими для довгострокових інвесторів, котрі мають, в певній мірі консервативний підхід. Наприклад S&P 500 (SPY) за останні 50 років мав ріст в середньому на більше ніж 10% на рік. Такий ефект досягається в тому числі способом ребалансування індексу - процес перерозподілу та оновлення переліку акцій та їх ваги в загальному складі індексу. Цей процес зазвичай відбувається з певною періодичністю і дозволяє зберігати або навіть підвищувати прибутковість інвестицій в фондовий індекс. 
• Інвестування в індекси є досить швидким та доступним способом, оскільки дає можливість купити акції індексного фонду та не витрачати час на самостійний аналіз та відслідковування кожного окремого активу. 
   

Image

І наостанок повернемося до багатообіцяючого питання в назві статті: навіщо обганяти фондовий індекс? 

В спільноті інвесторів вважається, що мета добре диверсифікованого портфеля зазвичай полягає в тому, щоб перевершити показники основних складених індексів - Dow Jones Industrial Average, NASDAQ Composite та S&P 500. Аргументація цієї думки полягає, в першу чергу, в тому, що час та ресурси, що були закладені в трейдинг та інвестиції мають давати результат кращий, а ніж дохідність індексу, адже якщо результат нижчий або рівний дохідності індексу, то цілком очевидно, що більш простим та доступним рішенням було б саме інвестиція в індекс. З часом це твердження набуло навіть певного жартівливого значення, але все ще залишається популярним в спільноті індустрії. Хоча насправді, існують навіть окремі підходи та формули для розрахунку ефективності, які дають можливість визначити чи одержав інвестиційний менеджер більш високі результати порівняно з обраним ринковим індексом. Наприклад в згідно з розрахунком індекса Дженсена формула надає показник - коефіцієнт «альфа» (alpha), котрий є мірою ефективності управління портфелем. Формула розрахунку за показником Дженсена є наступною: 

Jensen's alpha = Rp - (Rf + beta x (Rm - Rf))

де:

• Rp - річний дохід портфеля;
• Rf - безризикова ставка доходу за той самий період;
• beta - бета-коефіцієнт портфеля, що відображає його чутливість до змін ринку;
• Rm - річний дохід ринку за той самий період.

Якщо результат розрахунків позитивний - управління умовним портфелем є ефективним, тобто більш прибутковим за індекс, якщо результат від’ємний - неефективним.

Тож, підсумовуючи, фондові індекси є важливою та цінною складовою сфери трейдингу та інвестиції. В певній мірі спрощують розуміння - що таке ринок, загальну ситуацію на ньому та яку цінність він має для світу. Пам’ятайте, що ні в якому разі не варто розчаровуватися, якщо на початку вашого шляху в трейдингу та інвестиціях дохідність є меншою дохідності індексу, адже велике значення має саме процес та формування вашого власного неповторного шляху в надзвичайно динамічний та сповненій можливостями індустрії торгівлі на фондовому ринку.